Кучеренко Єгор: «Щодня відкриваю нове в психологічній науці!»

28 жовтня відсвяткував 30-річчя старший викладач кафедри психології і педагогіки, кандидат психологічних наук Єгор Кучеренко. Ми знаємо Єгора Валерійовича як вимогливого, але справедливого викладача, з почуттям гумору та глибокою емпатійністю, тому завітали на розмову напередодні особистого свята.

  Довідка:

Кучеренко Єгор Валерійович – кандидат психологічних наук, професійний психотерапевт і коуч, автор тренінгових програм із застосуванням психосинтезу та розвивального коучингу, викладач психології. Досліджує теорію інтегративної психології, впроваджує альтернативні форми навчання практичних психологів, працівників освіти та студентів психологічних спеціальностей методам немедичної психотерапії та психоконсультування.
За версією Міжнародного Швейцарського видавництва "Who is Who Verlag fur Personenenzyklopadien AG" Кучеренко Є.В. належить до числа успішних українців 2013 року в галузі психологічної науки. 

«ДОТИКОМ ПЕРА» 2013-2014 Н.Р.

Нагадую про проведення в 2013-2014 н.р. загальноуніверситетського конкурсу «Дотиком пера».

Конкурс на створення кращої авторської роботи, що буде опублікована протягом навчального року в університетській багатотиражці проводиться з 2001 року і спрямований на підтримку творчих здібностей і соціальної підтримки студентів.

Місто без м’яса

Люко Дашвар. На запах м’яса: роман / Люко Дашвар. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2013. – 368 с. : іл.

 

Володарка титулу «Золотий письменник України» залишається вірною своїй темі і стилю викладу. «На запах м’яса» – це відображення непідробної дійсності, книжку Люко Дашвар можна порівняти з популярними нині фотографіями самого себе в дзеркалі. У романі ми зустрічаємо низку персонажів, які мають чітко прописані характери і діалоги, що не просто наближені до реальності, вони неначе записані з почутої вчора розмови в метро.

Чим сьогодні цікавиться молода людина і які її життєві орієнтири? Як вона може досягти вершин? Врешті-решт, якими ці вершини є? Такі запитання хвилюють батьків чиї діти здобувають освіту, але не можуть влаштуватися на роботу. Цим переймаються безпосередньо і молодики, яким протягом п’яти років викладають про те, що залишається далеким від повсякденного життя. «Навіщо мені знати історію української культури, якщо моя спеціальність «дошкільне виховання»?, – запитала студентка під час перездачі екзамену на кафедрі. «Пізнай світ, людей, традиції, історію, культуру, щоби знати, де ти є посеред них», – відповіла б Ліля, одна з героїнь рецензованої книжки. «Що ж ви розказуватимете дітям, коли їх виховуватимете? Що саме прищепите не знаючи культури?», – відповів я як викладач.

Глобусу - 50

 

Напередодні новорічних свят в соціальних мережах виклали новий номер студентської газети «Глобус». На обкладинці видання звернув увагу на одне число. Не знаю чи помітили його інші, але всередині випуску я не знайшов жодної згадки про нього. Хоча певен, що воно не повинно пройти повз увагу. 

На обкладинці газети було написано: «№ 4 (50)». «Глобусу» - 50! П’ятдесят випусків студентської газети! Вирішив змоделювати дослідницьку програму "Культурної аналітики" Льва Мановича і зробив візуалізацію інститутської газети.

 

 

Номери розташував не в хронологічному порядку, як це зробив відомий культуролог і експерт з теорії медіа Лев Манович, але побачене вразило. Вирішив не обмежуватись одним колажем, тому розміщую всі обкладинки газети «Студентський глобус» з 2005 по 2013 рік. 

 

Перший випуск газети "Студентський глобус" було видано в листопаді-грудні 2005 року! Тоді після інститутської поїздки до Львова ми з Антоном Дробовичем (нині - викладач кафедри філософської антропології)  вирішили розповісти про подорож всім, хто не зміг поїхати. Додали кілька творчих есе і світлини з життя інституту (підготовка до Дебюта, тренування на ЦСКА, святкування дня народження однокурсниці і похід на футбол). Я мав досвід організації самвидаву з шкільної лави, тому став головним редактором. 

 

БЛИЗЬКА НЕЗВІДАНА ЧЕРНІГІВЩИНА

8-9 червня викладачі НПУ імені М.П. Драгоманова з культурно-просвітницькою метою відвідали Чернігівщину. Не зважаючи на те, що цей край розташований близько до столиці, та все ж для більшості, він залишається незвіданим. Кілька годин дороги автобусом уможливили побачити на власні очі старовинні сторінки з української історії та реалії сьогодення.

 

Ініціатором поїздки традиційно став Іван Горбачук, який одним з своїх завдань як очільника профспілки викладачів і співробітників  вважає саме просвітницьку,  тому при кожній нагоді актив профспілки під керівництвом Івана Тихоновича вирушає в різні куточки Батьківщини. Цього разу було обрано Чернігівщину. За два дні було відвідало Сосницький літературно-меморіальний музей Олександра Довженка, най північніше місто України – Новгород-Сіверський та гетьманську столицю – Батурин.

ПРОСТІР, ДЕ ТВОРЯТЬ СМИСЛИ

В чому особливість філософської освіти і чи актуальна вона сьогодні? Чи потрібно їздити в університет на навчання? Чим відрізняються аудиторні заняття від відеолекцій? На ці та інші запитання, використовуючи різні приклади, шукає відповідь викладач кафедри культурології Сергій Русаков.

–       На моє глибоке переконання ставитись до університету і тим паче до філософського підрозділу зокрема, де ми з вами працюємо/навчаємось як до звичайного місця передачі знань насьогодні є неправильною позицією. Нині для передачі знань існує багато каналів. Мережа Інтернет задовольняє будь-який пізнавальний «голод» і занурившись у світ відеолекцій, наприклад на сайті «TED» чи «Постнаука», можна годинами дізнаватись основи сучасного світу і передові думки.

«Щоденник. Re:make» презентували в книгарні "Є"

Галас в київській книгарні «Є» 20 лютого 2013 року на презентації книжки «Щоденник. Re:make» розпочався з першої хвилини заходу – інтелектуально-літературною провокацією народного театру «Вавилон». Так презентували новий проект, другу книжку від творців «Щоденника».

Уважні читачі і знавці українського літературного процесу одразу зауважать, що видання «Щоденник. Re:make» вже було презентоване наприкінці минулого року (інтерв’ю з організаторами можна було почути на «Українському радіо» в день презентації). Та книжковим виданням зацікавилася також книгарня «Є», тож було вирішено провести повторну презентацію книжки у Києві та Львові в більш цікавому форматі.