Анатомія міста

Всіх колег і друзів запрошую відвідати цікавий блоґ про Київ. Ви зможете побачити Київ з незвичних ракурсів. Блоґ веде релігіє знавець, магістрант, лектор освітньо-музичного циклу «Перший християнський князь» Сергій Савченко.

Всім зацікавленим натискати на посилання:  http://kiev-gorod.blogspot.com/

ВІТАЛІЙ ПОКАСЬ: «МИ ВПРОВАДЖУЄМО ЕКОЛОГІЧНУ ОСВІТУ І ВИХОВАННЯ»

27 липня своє 55-ліття відзначив директор Інституту природничо-географічної освіти та екології професор ВІТАЛІЙ ПОКАСЬ.

 

Віталій Петрович із задоволенням відгукнувся на пропозицію стосовно інтерв’ю для газети «Педагогічні кадри» і тому сьогодні перед вами ексклюзивний матеріал з керівником-професіоналом, вчителем за покликанням, істориком-романтиком в душі і доктором філософських наук.
 

– Віталіє Петровичу, розкажіть, будь ласка, про ваше становлення як науковця, викладача, директора.

–       Розпочну розповідь з дитинства. Я народився в сім’ї вчителів – мій батько працював учителем географії і історії, а матір вчителькою мови і літератури. У 1979 році поступив на спеціальність «Географія та біологія» природничо-географічного факультету нашого вишу. Планував, що після  закінчення інституту заміню батька на роботі. Він тримав мені посаду вчителя географії до самої пенсії, чекав, що я повернусь на малу Батьківщину, у славне місто Городище Черкаської області. Але вийшло по іншому: мені запропонували посаду директора студмістечка. Паралельно навчався в Інституті педагогіки в аспірантурі на заочній формі.  У 1992 році мене призначили  начальником управління дошкільних і інтернатних закладів Міністерства освіти і науки, в цей же час захистив кандидатську дисертацію з історії педагогіки.

Враження від Черкащини

11-12 жовтня побував на конференції в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Вперше в житті відвідав цей університет і Черкаси.

 Університет розміщений на бульварі Шевченка, що нагадало про рідний університет. Але на цьому алюзії лише починаються – біля головного корпусу Черкаського університету знаходиться будівля на якій є дощечка з іменем Вацлава Воровського. Вулиця Воровського в Києві знаходиться біля гуманітарного корпусу. Але натяки про Київ на цьому не закінчуються. Перпендикулярно до бульвару Шевченка простягається вулиця Інститутська, яка перетинається з… Хрещатиком.

ДРАГОМАНОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАПОЧАТКОВУЄ ПРИЄМНІ НЕДІЛЬНІ ВЕЧОРИ

7 жовтня в історичній частині столиці – на Аскольдовій могилі – стартував новий проект НПУ імені М.П. Драгоманова. «Перший християнський князь» - освітньо-музичний цикл, який відбуватиметься протягом 2012-2013 н.р.  

З жовтня 2012 року по квітень 2013 рік в Церкві Св. Миколая на Аскольдовій могилі відбуватиметься захід , який, як показала перша зустріч 7 жовтня, викликає зацікавлення як молоді, так і науковців. Освітньо-музичний цикл «Перший християнський князь» присвячений 1130-річчю від дня пам’яті князя Аскольда-Миколая і спрямований ознайомити всіх бажаючих з історичною роллю князя Аскольда. 

ЧИ МОЖЕ БОМЖ СТАТИ ГЕРОЄМ?

Предмет нашої сьогоднішньої кінорефлексії може викликати здивування і навіть заперечення, бо про подібні кінострічки в інтелектуально налаштованому товаристві не говорять. Сьогодні розмірковуватимемо над фільмом «Бомж з рушницею».

 Наше життя сповнене усіляких дивацтв. Ось наприклад, ми соромимося цілком природних речей, відчужуємося від них, ба навіть розмови довкола них вважаємо некультурними у вихованому товаристві. Сміття, або «треш», якщо говорити модною англійською мовою. Воно є результатом нашого існування, та в той же час ми тримаємося від нього осторонь. А ще в нашому житті є фільми жанру «треш», згадуючи про які, більшість не зізнаються і кажуть, що ТАКЕ не дивиться. Пам’ятаєте, коли сайт ex.ua закрили, то дехто почав замовчувати, що користувався «пальоною» продукцією, засоромившись цього. Або ж хіба я як викладач у столичному виші можу зізнатись, що дивився фільм «Аврам Лінкольн – мисливець на вампірів»? Колеги подумають, що я деградую, перед студентами втрачу авторитет і т.д. Але мені пощастило, що в першу чергу я культуролог і знання новинок культурної галузі важливе для професійного світогляду. Тому перегляд подібних фільмів для мене є частиною роботи, а не просто «вимкненням мізків» і бездумним споживання. Стосовно фільму про американського президента, то я поки його ще не дивився, тому поки залишимо рефлексію над ним на майбутнє.