Поговори зі мною насамоті

Кілька років тому став співавтором серії есе, об’єднаних під назвою «Поговори зі мною насамоті». В цих текстах є думки з якими я не погоджуюсь (не погоджувався під час написання і не погоджуюся нині), але в цьому і є принадність літературної творчості – можливість перевтілюватись і висвітлювати думки, які незвичні для автора.

 

В тексті, який пропонується читачу, ми з Олександром Козинцем перевтілились по-максимуму. Писати від жіночого імені було цікаво, але складно. Ми отримували різні думки про результат нашої співпраці: дехто казав, що ми далекі від жіночої реальності, дехто намагався відгадати, хто з авторів писав від імені Ефки, а хто був Нелькою…

 

ПОГОВОРИ ЗІ МНОЮ НАСАМОТІ

Лист 1
Таємниця

 

 

Привіт, Нелько!

Нарешті ти відповіла! Так довго чекала твого листа – і от зараз можу тобі відписати. Ти ж знаєш, що для мене наше листування більше, ніж просто спілкування. Це можливість бути собою, і головне – відвертою. Хоч ми й не бачились ніколи в реальному житті, а знайомі лише віртуально, все ж, я довіряю тобі й тому хочу написати дещо важливе.
Ніхто про це не знає. Але тобі розповім. Ти старша (сподіваюсь, тебе це не образить), досвідченіша. А досвід у житті – найцінніше надбання. Я завжди ціную все, що зі мною трапляється. Це змушує бути сильнішою духом. А що для тебе досвід? Я, наприклад, не вірю, що він може бути негативним.