Сидів сьогодні в перукарні і чомусь згадався приємний момент із шкільних часів.
Коли я захворював і не ходив на уроки (це було не часто, але якщо траплялось, то вже надовго), а потім з"являвся у школі, то як раділи зустрічі мої однокласники. З пам"яті виринає епізод, коли підіймаєшся сходами, потім йдеш довгим коридором до кабінету, а по дорозі тебе вже зустрічають і вітаються. І кожного разу це повернення було як нове, наче ти змінився, може дещо порослішав...
Комментариев нет:
Отправить комментарий