вторник, 24 февраля 2015 г.

АНАТОЛІЙ АВДІЄВСЬКИЙ: «ВСЕ РОБІТЬ З ЛЮБОВ’Ю!»

Спілкуватись з Героєм України, народним артистом України, проректором-директором Інституту мистецтв НПУ імені М.П. Драгоманова, академіком Анатолієм АВДІЄВСЬКИМ одне задоволення. І як шкода, що друковане слово не може повністю передати палітру емоцій, які відблискував під час інтерв’ю Маестро. Кожна думка і фраза супроводжувалась тим феноменом про який йдеться в розмові – смисловою інтонацією. Редакція газети «Педагогічні кадри» вітає Анатолія Тимофійовича з 80-річчям та бажає подальшої наснаги для величної роботи, яку робить уславлений музикант.  


Анатолію Тимофійовичу, яку місію відіграє Інститут мистецтв, який ви очолюєте, в сучасному освітньому і мистецькому просторі?
– Драгомановський університет користується великою популярністю і його по праву вважають флагманом освіти, тому він має бути зразковим у всіх напрямах діяльності. Інститут мистецтв забезпечує, крім професійних якостей, які набуваються під час навчання і здобуття спеціалізації – вокаліст, скрипаль, піаніст, регент, хормейстер та ін. – ще й педагогічною майстерністю. Вчитель музики має пам’ятати про виховний аспект мистецтва і повинен прищепити учням любов до рідної пісенної культури, а через неї до своєї Батьківщини. Для цього потрібно мати неабиякий хист і відповідні знання. Зверніть увагу, що Йоганн Бах, Вольфганг Моцарт, Микола Лисенко, Микола Леонтович, Микола Римський-Корсаков, Кирило Стеценко, Петро Чайковський були не лише композиторами, які достеменно знали музичну культуру свого народу, вони також були видатними вчителями. Педагог і письменник Василь Сухомлинський якось висловився, що завдання вчителя, який навчає дітей музиці, це не завдання готувати майбутніх музикантів, він готує всебічно розвинену гармонійну особистість, повноцінного громадянина країни.

суббота, 7 февраля 2015 г.

МІСТО БЕЗ М’ЯСА


Люко Дашвар. На запах м’яса: роман / Люко Дашвар. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2013. – 368 с. : іл.
Володарка титулу «Золотий письменник України» залишається вірною своїй темі і стилю викладу. «На запах м’яса» – це відображення непідробної дійсності, книжку Люко Дашвар можна порівняти з популярними нині фотографіями самого себе в дзеркалі. У романі ми зустрічаємо низку персонажів, які мають чітко прописані характери і діалоги, що не просто наближені до реальності, вони неначе записані з почутої вчора розмови в метро.

Масова культура на захисті суспільного спокою всередині ХХ століття


В історії художньої культури ми знаходимо різних героїчних персонажів, які опосередковують відношення людини з навколишнім світом і закарбовуються в якості персонажів, які є певним відображенням сподівань суспільства. Така первісна форма рефлексії отримала потенціал для розвитку в культурі і мистецтві.

пятница, 6 февраля 2015 г.

КОЛИ НЕ ХОЧЕШ, ЩОБ ДІМ ПОБУДУВАЛИ, ЗАХОВАЙ ЦВЯХИ І ДОШКИ

 
 
Дискусія про викладання філософії у вищих навчальних закладів, та й взагалі її актуальність у сучасному світі влучно відображається словами відомого письменника Рея Бредбері.
Згадаймо цитату з його чудової книжки «451 градус за Фаренгейтом». Ці слова мають для нас ще більше значення, адже там згадується і про війну:
 
«Коли не хочеш, щоб дім побудували, заховай цвяхи і дошки. Коли не хочеш, щоб людина стала нещасною через політику, не давай їй змоги роздивитися проблему з двох боків. Хай бачить лише один бік, а ще ліпше – жодного. Хай забуде, що існує така штука, як війна. Хай уряд нездатний, нестійкий, душить податками - це краще, ніж заворушення в народі! Головне – спокій, Монтег! Влаштовуйте різні конкурси, наприклад: хто краще запам’ятає слова популярних пісеньок, хто може назвати столиці штатів чи хто знає, скільки зібрали зерна в штаті Айова минулого року.

пятница, 4 апреля 2014 г.

Поговори зі мною насамоті

Кілька років тому став співавтором серії есе, об’єднаних під назвою «Поговори зі мною насамоті». В цих текстах є думки з якими я не погоджуюсь (не погоджувався під час написання і не погоджуюся нині), але в цьому і є принадність літературної творчості – можливість перевтілюватись і висвітлювати думки, які незвичні для автора.
 
В тексті, який пропонується читачу, ми з Олександром Козинцем перевтілились по-максимуму. Писати від жіночого імені було цікаво, але складно. Ми отримували різні думки про результат нашої співпраці: дехто казав, що ми далекі від жіночої реальності, дехто намагався відгадати, хто з авторів писав від імені Ефки, а хто був Нелькою…

 
ПОГОВОРИ ЗІ МНОЮ НАСАМОТІ


Лист 1
Таємниця
 

 
Привіт, Нелько!
Нарешті ти відповіла! Так довго чекала твого листа – і от зараз можу тобі відписати. Ти ж знаєш, що для мене наше листування більше, ніж просто спілкування. Це можливість бути собою, і головне – відвертою. Хоч ми й не бачились ніколи в реальному житті, а знайомі лише віртуально, все ж, я довіряю тобі й тому хочу написати дещо важливе.
Ніхто про це не знає. Але тобі розповім. Ти старша (сподіваюсь, тебе це не образить), досвідченіша. А досвід у житті – найцінніше надбання. Я завжди ціную все, що зі мною трапляється. Це змушує бути сильнішою духом. А що для тебе досвід? Я, наприклад, не вірю, що він може бути негативним.

вторник, 25 марта 2014 г.

Творчий коментар

 В газеті "Сегодня" надрукували мій коментар як творчої людини щодо ситуації в країні. Приємно порадувало сусідство з братами Капрановими, з якими маю честь бути знайомий і проводити деякі заходи.
На блозі публікую розширений коментар.
1. Как объединить нашу страну?
2. Что поможет быстро вывести страну из кризиса?
3. Какие бы Вы предложили шаги для новой власти?
4. Что сделать, чтобы сдержать курс гривны?
5. Что лично Вы должны делать для того, чтобы Украина развивалась?

пятница, 14 марта 2014 г.

ЩО РОБИТИ ФІЛОСОФУ НА ПОДВІР’Ї?


Серед бестселерів завжди можна знайти низку книжок з езотерики і популярної психології. Інколи останні мають замах на філософію. Читачі звикли пізнавати Істину від їх авторів і сприймають її безперечно. Сучасник, прочитавши кілька таких книжок, починає вважати себе людиною, яка зуміла кардинально змінити життя. Це нагадує знайомий більшості типаж зрілої жіночки, яка самотньо живе у напівпорожній квартирі. Незважаючи на те, що вона не змогла влаштувати своє життя, вона переконана, що зобов’язана давати пораду всім оточуючим.