Система цінностей має властивість змінюватись. Можу це засвідчити як культуролог. В Античності головною цінністю була людина, у Середньовічі – Бог, потім знову людина, а далі тільки встигай – знання, час, колектив, швидкість, інформація…
Система людських цінностей, як я можу зробити висновок спираючись на власний досвід, теж змінюється. Інколи для цього потрібні роки, але здебільшого в наш час цей процес відбувається настільки швидко, що сам носій цінностей не розуміє того, що відбувається.
Коли людина після довгих стосунків розлучається певна система цінностей одразу ж нівелюються. Те, що створювалось протягом довгого часу в одну мить стає неактуальним. Дуже дивний та небезпечний стан, виникає прогалина, яку слід чимось заповнювати.
А можливий наступний варіант: в якусь мить у житті з’являється людина до якої ти, з незрозумілих для себе причин, спрямовуєш усю свою увагу, прагнення тощо. Раптово починає вибудовуватись система цінностей до якої ти, можливо, навіть не готовий. Знову ж таки, це в певній мірі є дивним і небезпечним станом, який може призвести до непередбачуваних наслідків.
Висновок: як не подивись – складно. Але в цьому, мабуть, і є цінність буття… Герой Адама Сендлера у фільмі «Клік» теж хотів пропустити не цікаві, складні, дріб’язкові моменти з життя. Таким чином він «доклікався» до лікарняної палати, де мав померти від старості. Епізод, де він намагається наздогнати свою родину в мене двічі викликав певний катарсис…. Інколи може здатись, що тобі зараз неймовірно складно або нецікаво. Але, вважаю, що від таких моментів слід навчитись отримувати користь та насолоду.
П.С. За кохання слід боротись.
Комментариев нет:
Отправить комментарий