Новий світанок, новий день

Присвячується

п’ятому щорічному відпочинку в «Сулі»

(м.Лубни)

Пам’ятаєте відчуття, коли перебуваєш на природі?

Пригадуєте відчуття, як  гуляючи на природі залишаєшся на всю ніч віч-на-віч десь у степу чи біля річки, під горою чи в лісі? Немає галасливих автострад, твердого асфальту, штучного освітлення. Є лише тихе гойдання дерев вітром, м’яка земля, місячне ніжне світло, яке заповнює увесь простір і цього вистачає. Більше нічого не потрібно. В такі миті виникає відчуття наповненості і безмежної сили. Дивовижний стан охоплює всього тебе і не хочеться вертатись  назад.

Часто людські настрої і етапи порівнюють з природними силами та, наприклад, порами року. Так, вогонь асоціюється з пристрастями, весна з пробудженням та народженням, а осінь з меланхолією тощо. Людина є істотою природною, тому таке порівняння  не дивує.  

Перебуваючи на природі відчуваєш себе. І це так потрібно в наш час, коли за день людина змінює по кілька соціальних масок. Знов і знов: вранці, вдень, ввечері; вдома, на роботі, на навчанні; в особистих стосунках, в професійному спілкуванні тощо. А перебуваючи на природі не потрібно думати про все це. Знімаєш взуття і наповнюєшся чимось, що сучасна наука і досі не може пояснити. І хоч стільки разів бачив схід сонця, але все одно кожного разу він є особливим. А пам’ятаєте відчуття, коли до першого проміння сонця залишається кілька митей. Коли наче все завмирає довкола, навіть вітер стишує свій натиск на дерева, земля стає максимально прохолодною, а місяць бореться, але все ж поступово поступається. Перші проміння означають новий світанок і новий день. Нові слова, ситуації, знайомства, зустрічі, емоції, враження. Нове життя.  

Перебуваючи на природі кожен день привносить щось нове і хочеться жити, творити, кохати.