суббота, 31 декабря 2011 г.

З новим 2012 роком!

Вітаю з прийдешнім новим 2012 роком!


Рік, що наближається обіцяє багато нового і цікаво. Водночас він натякає, що буде не легшим за рік, який минає. Тому побажаю натхнення друзям і знайомим, колегам і однодумцям. У нашій роботі воно вкрай необхідне і важливе.

Побажаю кохання тим, хто дійсно спраглий до нього. Любов – велике мистецтво і до нього слід бути готовим.

Здоров’я вашим родинам і ближнім людям.

Посмішки Вам. Кожного ранку, коли ви прокидаєтесь і ввечері, коли повертаєтесь з роботи і навчання додому.

Вірю, що все залежить лише від нас самих! Нехай 2012 рік стане роком свідомого і відповідального!

Побажаю здійснення всього, що ви загадаєте під бій курантів.

Завжди Ваш
Сергій Русаков

вторник, 27 декабря 2011 г.

10 правил життя


Правила життя прописати виявилось не так просто, як я думав. Існують певні речі, які для себе є зрозумілими, але чітко і лаконічно їх викласти на папері перед великою кількістю читачів складно. Після довгих роздумів і великої кількості переписувань сформулюю наступні правила:

1. Активність. «Життя – цікава штука». Повторюю цю фразу кожного дня і щодня намагаюсь зробити щось цікаве як для себе, так і для оточуючих. Не можна дозволяти, щоб життя проходило повз нас. Потрібно по-максимуму брати від сьогоднішнього дня.

2. Експерименти. Поважаю нестандартність у мисленні людей. Намагаюсь і сам ставити нешаблонні акценти у справах, які здаються повсякденними. Кольорова стінка на 15 поверсі є яскравим (у прямому і переносному значенні цього слова) доказом цього. Як викладач, наприклад, упроваджую «Дебати» на семінарах. Це ефективна форма роботи на занятті, яке захоплює студентів.

понедельник, 26 декабря 2011 г.

СЕГОДНЯшня КУЛЬТУРА

Мені складно судити яким я є культурологом. Наявність вищої освіти нині не є свідченням компетентності. Маю певні докази того, що «червоний» диплом отримав недаремно, але зараз не про це.


Як культуролог я розумію, що сучасна культура відрізняється від всіх попередніх і принципи, які були раніше, сьогодні не спрацьовують. Як молода людина, то я цікавлюсь новинами шоу-бізнесу і світськими хроніками. АЛЕ я не можу зрозуміти чому вартість і райдер «зірок» розміщують у рубриці «Культура»? (див фото)


Фото: газета "Сегодня" за 21 грудня 2011р.



воскресенье, 25 декабря 2011 г.

Положення конкурсу "Дотиком пера"

ПОЛОЖЕННЯ
про щорічний університетський конкурс
на створення кращої авторської роботи (вірш, оповідання, оригінальна наукова розвідка, інформація з університетського життя, фоторепортаж тощо), що буде опублікована в газеті «Педагогічні кадри»
«ДОТИКОМ ПЕРА»





1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Засновники конкурсу:
Ректорат Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та редакція університетської газети «Педагогічні кадри».

1.2. Цілі і завдання конкурсу:
Конкурс «Дотиком пера» є некомерційним заходом і переслідує виключно творчі і загальнокультурні цілі:
– розвиток та підтримка творчих здібностей серед студентів університету;
– відкриття нових імен і талантів;
– популяризація творчих досягнень і соціальна підтримка студентської молоді;
– стимулювання творчого пошуку і вдосконалення письменницької майстерності.
– примноження культурного надбання столичного педагогічного університету;
1.3. Учасники конкурсу:
Учасниками університетського щорічного конкурсу «Дотиком пера» є студенти та аспіранти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, незалежно від віку, місця проживання та громадянства.
Участь у конкурсі для авторів є безкоштовною.

1.4. Журі конкурсу:

Конкурсні роботи оцінюються затвердженим складом журі, в яке входять викладачі та студенти НПУ імені М.П. Драгоманова, що мають визнання у науковій та письменницькій майстерності.
Журі та засновники конкурсу залишають за собою право відхиляти неякісні матеріали без пояснення причин.
Журі та засновники конкурсу можуть не поділяти світоглядних переконань авторів.
Рішення журі оформляється протоколом і перегляду та оскарженню не підлягають.

2. УМОВИ УЧАСТІ В КОНКУРСІ

2.1.Подання творів на конкурс:
Твори подаються протягом року з 1-го вересня по 30 квітня до редакції газети «Педагогічні кадри» (м. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. (044) 239-30-85).
Конкурсна робота подається в одному примірнику надрукованому з одного боку аркуша паперу формату А4. Разом із рукописом подається електронний варіант статті у вигляді файлу, виконаний в текстовому редакторі MS Word for Windows (формати.doc або.rtf). Електронний варіант статті подається на диску, а також має бути надісланий автором на електронну пошту: gazeta@npu.edu.ua. Також на диску повинна бути записана світлина конкурсанта зроблена в рік проведення конкурсу.
Допускається представлення співавторських робіт; у цьому випадку в авторській довідці необхідно вказувати контактні дані усіх співавторів твору.
Конкурсна робота обов’язково супроводжується авторською довідкою із зазначенням прізвища, імені, по батькові (повністю); назвою навчального підрозділу, де конкурсант навчається, спеціальності та номером академічної групи; а також контактних телефонів, адреси електронної пошти.

2.2. Вимоги для оформлення тексту:
Всі поля 20 мм; шрифт Times New Roman, кегель 14, інтервал – 1,5; абзацний відступ – 10 мм. В тексті необхідно використовувати лише лапки такого зразку: «», дефіс – це коротке тире «–». Не потрібно ставити зайві пробіли, особливо перед квадратними чи круглими скобками, а також в них. Для запобігання потрібно використовувати функцію «Недруковані знаки».

2.3.Вимоги до творів, що подаються на конкурс:
– Текст, що подається повинен бути написаний в рік подання твору;
– Конкурсна робота має бути написана українською мовою;
– До участі в конкурсі приймаються раніше не опубліковані твори;
– Допускається подання творів під літературним псевдонімом. Псевдонім повинен містити прізвище і ім’я. Не допускається використовувати як псевдонім імена відомих осіб.

На конкурс НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ твори:
– твори, написані від руки.
– які містять політичну, релігійну і іншого роду пропаганду, наклеп і неправдиву інформацію, заклики до національного розбрату;
– які містять ненормативну лексику;
– які порушують авторське право.

3. ПРОЦЕДУРА РОЗГЛЯДУ КОНКУРСНИХ ТЕКСТІВ І НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ

Оцінювання творчих робіт студентів здійснює журі конкурсу.
Оргкомітет після закінчення терміну прийому матеріалів формує інформаційні пакети і розсилає усім членам журі для розгляду.
Нагородження переможців конкурсу «Дотиком пера» відбувається щороку на початку червня і прурочуються до Дня журналіста України.
Переможці конкурсу нагороджуються преміями (три премії: 1-е місце – 1 000 грн., 2-е – 800 грн., 3-е – 500 грн.).
Твори, які беруть участь в конкурсі не рецензуються і не повертаються. Оргкомітет не вступає в дискусію з авторами відносно конкурсних матеріалів.
У разі відсутності повного пакету матеріалів і творів, які не відповідають вимогам, Оргкомітет конкурсу має право зняти твір з розгляду.
Кращі матеріали буде опубліковано в газеті «Педагогічні кадри».
Проведення конкурсу висвітлюється в університетській багатотиражці та на офіційному сайті університету.

4. ОРГКОМІТЕТ
Редакція газети «Педагогічні кадри» (м. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. (044) 239-30-85, gazeta@npu.edu.ua.



Поетичний турнір


У вівторок, 20 грудня, був на нагородженні студентського конкурсу «Турнір поетів», який організував сайт «Лові-момент». Мене як культуролога і редактора газети «Педагогічні кадри» запросили в журі. Також у журі був Олександр Козинець, мій колега і друг. Його запросили як молодого поета.

Скажу відверто: такої кількості поезій одразу я не читав ніколи. Ще й за такий короткий обсяг. Кількість учасників конкурсу була більшою, ніж я очікував – біля 400 студентів. Кожен з них подав по два вірші. Зрозуміло, що кожен вірш потрібно прочитати і оцінити. Думав, що це легше, та вже з перших поезій зрозумів відповідальність роботи – не можна просто прочитати, потрібно відчути стан кожного вірша, зрозуміти про що ж думав автор у момент написання тексту. Хоча були і тексти, де цього не потрібно було робити - на конкурс подавали і відверто графоманські тексти, яким одразу ж ставив низькі оцінки.

Читаючи тексти побачив, що багато молоді пише про сум, тугу, депресію. І не завжди це пов’язано з почуттями (як це зазвичай трапляється). Нині пишеться сум за тим що відбувається довкола, про те чого бракує у суспільстві. Добре, що молодь це висловлює у своїй творчості, але мені не до вподоби, що інколи для цього використовують брутальність – у словах та образах. Поезія, у моєму розумінні, має нести духовність. І хоч вона може підіймати нагальні теми, та все одно має бути духовною і нести з собою якісь рішення.

Загалом такі конкурсу для молоді потрібні. І хоч на церемонії нагородження було небагато людей, але 400 учасників, які представляли всі регіони України, різнопланова поезія – показує актуальність і потребу таких конкурсів. Хоч робота в журі була волонтерською, та радий, що долучився до конкурсу і вніс свій внесок у визначення лауреатів. Також від газети «Педагогічні кадри» упровадили номінацію «Симпатії газети» для підтримки талановитої молоді.

Думаю, що головне аби молодь не складала руки, а тягнулась до нового і розвивалась! У сайта «Лові-момент» назва відповідає молодіжним прагненням!

суббота, 24 декабря 2011 г.

Вчора я вальсував. Вчора вальсував і ІФОН. П’ятий рік поспіль напередодні нового року наш інститут проводить вечір разом.


Пам’ятаю перший «Бал-маскарад». Це було в 2006 р. До речі, ініціатором і натхненником балу в ІФОНі є Антон Дробович. З того часу наш Інститут напередодні нового року поринає в казкову атмосферу. Пам’ятаю, коли наші заходи збирали до 150 учасників і вони об’єднували студентський актив гуманітарного корпусу (загалом це і є весь студактив університету). Сьогодні вже інші часи – студентський актив одного інституту не знайомий з іншим. Та зараз хочу сказати про інше.

Мене дуже радує, що «Бал-маскарад» відбувся взагалі. Це показує, що традиції закладені п’ять років тому актуальні і нині. Вчора вальсувало 10 пар, тобто 20 чоловік. Такої кількості раніше не було. Порадували першокурсники, які взяли участь і у вальсуванні і у вечірці. Сподіваюсь, що ця зацікавленість і активність залишиться у молоді на всі студентські роки.

До нового року залишився тиждень. І вчора ІФОН, танцюючи біля ялинки, відчув його наближення.



четверг, 22 декабря 2011 г.

В Інституті соціальної роботи та управління викладають справжні дракони

В Інституті соціальної роботи та управління видається студентська газета "СОЦ-І-УМ". У № 6 за грудень 2011 р. вийшло інтервю зі мною. Дуже цікаво обіграли тему нового 2012 року.

Нам приємно, що у нашому Інституті є викладач, який народився у рік дракона. Напередодні новорічних свят ми поспілкувалися з культурологом, редактором газети "Педагогічні кадри", "драконом" Сергієм Русаковим.

– Ваше відношення до східного календаря?

– Я вірю, що дата народження так чи інакше впливає на долю людини. Слід також пам’ятати про інші чинники – родину, оточення, соціальний статус. першу закоханість. Взагалі людина програмує себе – якщо вірити у передбачення з «Сільпо», то вони теж здійсняться.

– Наскільки асоціюєте себе з драконом?

– Ніколи не порівнював себе з драконом. Може щось і є схоже, та це мають судити інші люди. Їм більш видніше. Думаю, що мене, як і будь-кого можна вивести з рівноваги, коли я буду «вивергати полум’я». Але для цього потрібно надто постаратись.

среда, 21 декабря 2011 г.

КОНКУРС «ДОТИКОМ ПЕРА»

Університетська газета «Педагогічні кадри» і ректорат оголошує конкурс «Дотиком пера» на кращу авторську роботу, що буде опублікована в газеті. За підсумками конкурсу переможці будуть нагороджені трьома преміями: 1-е місце – 1 000 грн., 2-е – 800 грн., 3-е – 500 грн.

  • Хто може взяти участь? Студенти та аспіранти НПУ імені М.П. Драгоманова
  • Що для цього зробити? Створити авторську роботу (стаття, репортаж, наукова розвідка, фотографія тощо) та подати в редакцію газети «Педагогічні кадри». Зверніть увагу, що в конкурсі беруть участь лише роботи, що будуть опубліковані в газеті, тому подана робота має відповідати концепції видання.
  • Хто оцінює роботи? Оцінює подані роботи журі, до складу якого входять: Волинка Григорій – проректор з наукової роботи НПУ імені М.П. Драгоманова, голова журі; Давидюк Микола – студентський ректор; Кух Людмила – начальник прес-служби, поетеса; Погребенник Володимир – завідуючий кафедрою української літератури НПУ імені М.П. Драгоманова, професор; Русаков Сергій – редактор газети «Педагогічні кадри», відповідальний секретар конкурсу; Савченко Ірина – директор Центру культури і мистецтв НПУ імені М.П. Драгоманова.
  • Коли будуть оголошені результати? Наприкінці навчального року журі переглядає всі випуски газети «Педагогічні кадри» і оголошує результати.
  • Є ще запитання? Роботи на конкурс та запитання ви можете надсилати на електронну скриньку gazeta@npu.edu.ua . Детальніше з положенням конкурсу ви можете ознайомитись на сайті http://www.npu.edu.ua/  у розділі «Педагогічні кадри».

ЄВА ПОЕЗОСОФІЇ


Нещодавно відбувся творчий вечір і презентація нової збірки Євгенії Більченко. Подаю розмірковування, які виникли до, під час і після цієї події.

Євгенія Більченко – людина-феномен. Мені і досі невідомо як можна встигати виконувати стільки справ і не залишати творчої ниви. Викладання, написання докторської дисертації, рецензування наукових робіт гармонічно поєднується з роботою над поетичними збірками.

Пам’ятаю враження, які виникли від першого знайомства з поезією Євгенії Віталіївни – актуальні твори, що поєднують філософію і поезію. Вони орієнтовані не для пересічного слухача/читача. Щоб зрозуміти «вірш Більченко» потрібно не просто читати/слухати. Щоб зануритись у світ «поезософії Більченко» потрібно міркувати.

В анотації збірки Євгенії Більченко «Історія хвороби» написано, що вона є «ліричним щоденником». Збірка стане гарним приводом для знайомства з Євгенією Віталіївною зовсім з іншого боку, тому раджу не проґавити таку нагоду.

Студентам буде цікаво підгледіти, що пише у власному щоденнику улюблена викладачка. Про що ж пише Євгенія Віталіївна? Які теми підіймає? Відкривши збірку можна знайти про пошук свого «я», людське існування, життя… Не оминає авторка і тему дружби, кохання, віри, сучасності. Всі ці теми звичайно присутні у багатьох поетів чи прозаїків, та вуст /пера ЄВ вони отримують інше звучання.

Цікавою буде збірка і колегам, які працюють разом з ЄВ. «Людина-енциклопедія». Так колись охарактеризував Євгенію Віталіївну доцент Олег Магеря. Це абсолютна правда. Вона може використати різні парадигми і концепції і створити нові культурологічні тексти і ідеї. Такою ми її знаємо на кафедрі культурології. А що ж за межами роботи? Творчість. Повноцінна, справжня, жива творчість. А ще людина. Людина-стихія.

Відкриваючи нову збірку Євгенії Більченко занурюєшся у паралельні світи. Наче все написане є таким знайомим і близьким, та все ж воно існує десь у паралельних світах. В одному з них «бабушка слушала Сукачева», а в іншому «человек котрого нет / живет рядом со мной». А може вони настільки тісно переплітаються, що це відбувається і в одному просторі. Та десь ЄВ має змову з годинником і зачаровує час, а десь вона спостерігає тверезі долі у п’яному місті.

Хтось скаже, що це все існує і в нашій дійсності: десь між Шулявкою і Євбазом, Трускавцем і Сєвєродонецьком. А я скажу, що Більченко як справжній поет створює нові простори і паралельні світи. Світи, де немає меж і крайнощів, де все єдине і взаємопереплітається. Відвідання такого світу є складним, бо потрібна підготовка. Потрібно міркувати. Якщо ж вам все одно потрібен провідник, то ним може стати голос «ЄВи поезософії», який лунає на творчих вечорах і презентаціях.

Поступово, крок за кроком, він веде кудись вглиб. Вглиб паралельних світів і самого себе. Авторський ритм читання перетворюється на твоє серцебиття. Що ти робитимеш у цих паралельних світах – твій вибір. Можеш спробувати себе бути іншим (адже і сам автор перед тобою зараз не такий, яким ти звик), можеш забитись в куток і вичекати, а можеш піти назустріч Софії і відкрившись їй, збагатитись Новим.

От тільки є один дуже цікавий момент. Провівши у паралельні світи, автор випробовує тебе, адже знайти дорогу назад потрібно самостійно. Як в тебе це вийде, автор відповідальності не несе. Ти готовий до цього?




вторник, 20 декабря 2011 г.

Страхи і мрії

У новий номер студентського журналу "Глобус" попросили дати коментар з приводу дитячих мрій і страхів. Довго згадував що ж мене лякало і заради чого я прокидався в дитинстві, та все ж "відкопав" деякі свої глибини. 
Привідкриваю завісу особистого і для читачів блогу.


  МРІЇ


У дитинстві фантазував над кількома речами:
1. Хотів стати письменником.
2. Працювати в газеті.
3. Моя діяльність мала бути пов’язаною з культурою.

Цікаво, що мрії у певному сенсі втілились у реальність. Звичайно для цього довелось багато працювати, та результатом я задоволений.
Також мріяв працювати в університеті. Мій батько працював у КПІ, тому думав, що з часом там працюватиму і я. Батько вже за віком не працює в КПІ, а я нині працюю в любому мені – Драгомановському університеті.
Про сьогоднішні мрії промовчу, щоб не зурочити. Років за п’ять напишу чи здійснились вони.
Щодо подарунків, то люблю як дарувати їх, так і приймати. Особливо до вподоби, коли мені дарують квіти.


СТРАХИ


Я не вірив в дитинстві у «бабаїв» і мене ними не лякали. Хоча завжди цікавився фільмами і книжками про вампірів. Це єдина містика, яка була у мене з дитинства і якою цікавлюсь понині. А от страхи, звичайно, були. У мене був один страшний сон, який снився кілька разів за все життя і він мені дійсно лякав.

Своїх дітей спеціально лякати не буду. Не ті вже часи. Тепер сама реальність лякає. Наприклад, якщо раніше лякали нечистою силою, яка може затягнути у колодязь, то нині там уже лише бруд і радіація. Хіба це не змушує нас самих злякатись?




вторник, 13 декабря 2011 г.

НОЧІВЛЯ У БІБЛІОТЕЦІ

У п’ятницю, 9 грудня, відвідав незвичний для нашого університету захід – «Ніч у бібліотеці». Вперше за 7 років мого життя в НПУ імені М.П. Драгоманова я всю ніч провів у виші.

В ніч з 9 по 10 грудня студенти і викладачі Драгомановського університету мали змогу провести ніч у центральному корпусі НПУ імені М.П. Драгоманова. Цією нагодою скористались студенти Інституту філософської освіти і науки, три першокурсниці з Інституту соціальної роботи та управління (в яких я, до речі, викладаю). Об’єднав нас усіх в цю ніч – Микола Гоголь. Захід розпочався з вступного слова директорки наукової бібліотеки НПУ Людмили Савенкової, потім викладачка з Інституту іноземної філології таємничим проникливим голосом розповіла про постать Миколи Васильовича і легенди пов’язані з ним. Далі дивились фільми «Вій», «Вечори на хуторі близ Диканьки». Дивились як радянські екранізації, так і сучасні. О першій годині ночі зачитували вірші, які знаємо напам’ять, о третій – малювали стін-газети на тему гоголівських фільмів.
Відверто кажучи, думав, що буду на заході до 23 год, поки ще ходять маршрутки. Але атмосфера, яка панувала в бібліотеці мене не відпустила. Містичне єднання одне з одним, гарячий чай (спасибі працівникам бібліотеки, які подбали про це), веселе спілкування. Це все варте безсонної ночі!

Взагалі ідея проведення ночі в університеті виникала колись і у студентів ІФОНа. Колись ми з Антоном Дробовичем планували провести «Ніч в ІФОНі». Хотіли розробити програму, так щоб насичено провести ніч в стінах рідного 15 поверху – вірші, співи, дебати, фільми тощо. На жаль, втілити цю ідею через певні причини не вдалось. Тому дуже зрадів, коли дізнався про організацію «Ночі в бібліотеці». Такі заходи залишають чудові спогади, знайомлять студентів і викладачів, згуртовують в один колектив.

Організатори запрошують весною на «Ніч у бібліотеці – 2». Цього разу нас об’єднає Михайло Булгаков.



понедельник, 5 декабря 2011 г.

ШОУ №1


1 грудня в актовій залу гуманітарного корпусу відбувся загальноуніверситетський «Дебют Першокурсника 2011». Це стало шоу під номером один цієї зими і шоу номер один за довгий час за кількістю учасників, емоцій і тривалістю концерту. Під час концерту відбулось єднання студентського колективу, яке надовго залишиться в пам’яті кожного присутнього, а особливо господарів свята – першокурсників.



Вперше за тривалий час в університеті відбувся 4,5 годинний концерт, який ні на жодну мить не залишав байдужими його учасників і глядачів. Шквал емоцій, плеяда талановитих студентів, фонтан жартів, співи, танці, театральні мініатюри. Всім цим дивували першокурсники під час свого дебюту на сцені Драгомановського університету. Подивитись виступи і повболівати за рідні інститути прийшла настільки велика кількість учасників, що деяким глядачам довелось стояти. Та залишити зал ніхто не міг і не хотів. Уже за півгодини до початку в залі панувала атмосфера студентського свята, а таке проґавити драгомановці не захотіли.

Вразила і кількість учасників «Дебюту першокурсника». Відверто кажучи, зібрати всі навчальні підрозділі в один концерт чи свято є складним завданням. Навчання в різні зміни, в різних корпусах не сприяє цьому. Але організаторам «Дебюту Першокурсника», а саме Ользі Депутат це вдалось. 13 інститутів представили себе і свою студентську потужність. Участь в конкурсі-огляді взяли участь наступні інститути: історичної освіти, мистецтв, політології і права, фізико-математичний, української філології, іноземної філології, філософської освіти і науки, гуманітарно-технічної освіти, корекційної педагогіки і психології, соціальна робота і управління, розвитку дитини, педагогіки і психології, соціології психології і управління

Кожен інститут намагався представити якомога більшу кількість талантів і це їм вдалось. Визначило переможців журі, яке уважно і відповідально поставилось до свого завдання.

Приз «Глядацькі симпатії» після довготривалих оплесків отримав Інститут політології і права. Саме за них найбільше вболівали глядачі. Кількість вболівальників була великою і за інші інститути – історичної освіти, соціології, психології і управління, фізико-математичний. У залі майоріли і плакати, під час концертної програми придумували нові «кричалки» за улюблені групи

Третє місце в огляді-конкурсі «Дебют Першокурсника» посів Інститут мистецтв. Змагатись зі студентами цього навчального підрозділу завжди складно, адже туди поступають лауреати і переможці різноманітних творчих конкурсів. Під час свого виступу студенти представили різні види і жанри мистецтва – танці, спів, циркове і акробатичне мистецтво, КВК. Різноспрямованість і майстерність номерів одразу ж сподобалась як журі так і глядачам, які активно підтримували студентів аплодисментами. Закінчували дебютувати номером, який залишиться у пам’яті надовго – виконанням народного танку під сучасну музику. І хоч вони посіли третє місце, та за кількістю балів вони не набагато відстали від «срібла».

Друге місце отримали першокурсники з Інституту гуманітарно-технічої освіти. Їх виступ став одним з найяскравішим – вдалі костюми, добірні жарти, харизматичні актори-студенти. Родзинкою виступу став ведучий, який оголошував номера нестандартно складеними віршами.

Перше місце в загальноуніверситетському «Дебюті Першокурсника 2011» отримав Інститут корекційної педагогіки і психології. Це була безперечна перемога, адже глядачі аплодували стоячи вже під час самого виступу. Студенти змогли представити свою спеціальність, талант і, головне, частинку душі. Переможці показали те якими насправді мають бути люди – добрими, щирими і толерантними одне з одним.

Вітаємо всіх переможців конкурсу! Вітаємо всіх учасників!

Глядачі дякують Вам за справжнє студентське свято, яке ви подарували в цей день! Стіни нашого університету скучили за таким запалом і емоціями. Сподіваємось, що ви зможете передати всю цю атмосферу і студентський драйв у навчальні аудиторії університету.

Інформаційним партнером «Дебюту Першокурсника» виступила університетська багатотиражка «Педагогічні кадри», у найближчому номері якої можна буде побачити фоторепортаж з події.