Диво поруч

Випадково подивися у п’ятницю перший випуск телепередачі «Україна чудес». Шоу стало для мене приємною несподіванкою.

Відверто кажучи, гонитва за рейтингами вітчизняними телеканалами вже набридла. Постійне адаптування іноземних телепередач, які так схожі одне на одного (кулінарні битви зараз на всіх центральних каналах, танцювальні шоу кочують з одного на іншого, а співочі таланти вже мало хто відрізняє) не дивують глядачів, але вибору канали нам не залишають.

Реклама передачі «Україна чудес» активно працювала у грудні, але так щоб чекати на прем’єру, то це не до мене. Але трапилось так, що я якраз потрапив на перший випуск передачі.

Отже, що мені сподобалось.

1. Нові обличчя. Ведучими передачі є брати Сафронови – відомі ілюзіоністи. Нарешті програма не є додатком до Єфросініної, Педана чи Фреймут. Для «Нового» це великий крок. Брати виглядають на екрані дуже гармонійно. Навіть краще, ніж у «Битві екстрасенсів» російського зразка.

2. Шоу відбувається на вулиці. От чого особисто мені бракувало! Набридли рамки телестудії, де відбуваються зйомки. І цей пункт є вихідним для двох інших:

• Диво поруч. Як же хочеться побачити чудеса і повірити в казку. «Україна чудес» дає такий шанс усім глядачам. Трюк з сіллю і перцем, який був у телепередачі дійсно налаштовує на позитивне мислення.

• Краєвиди. Перша телепередача знімалась у Кам’янці-Подільському. І хоч особисто я там був тричі, але мені знову закортіло відвідати це місто. Українські міста – найкращі майданчики для зйомок. Думаю, що за трюками братів Сафронових український глядач побачить Україну і також почне подорожувати Батьківщиною.

Додам, що час для трансляції дуже зручний. Подивився «Велику різницю» і перемкнув на «Україну чудес». Для прихильників п’ятниці з телевізором це найкраще дозвілля.

Чекатиму другого випуску. Сподіваюсь, що він не розчарує.