ПРОСТІР, ДЕ ТВОРЯТЬ СМИСЛИ

В чому особливість філософської освіти і чи актуальна вона сьогодні? Чи потрібно їздити в університет на навчання? Чим відрізняються аудиторні заняття від відеолекцій? На ці та інші запитання, використовуючи різні приклади, шукає відповідь викладач кафедри культурології Сергій Русаков.

–       На моє глибоке переконання ставитись до університету і тим паче до філософського підрозділу зокрема, де ми з вами працюємо/навчаємось як до звичайного місця передачі знань насьогодні є неправильною позицією. Нині для передачі знань існує багато каналів. Мережа Інтернет задовольняє будь-який пізнавальний «голод» і занурившись у світ відеолекцій, наприклад на сайті «TED» чи «Постнаука», можна годинами дізнаватись основи сучасного світу і передові думки.

–       З вищенаведеного погляду навчання в університеті може викликати здивування. Порахуйте, будь ласка, скільки часу ви витрачаєте щодня на дорогу до університету? Якщо ви живете, наприклад, в гуртожитку, то дорога «кімната-аудиторія-кімната» займе у вас приблизно дві години. Здавалось би чи не краще цей час витратити на читання 60-70 сторінок книжки або перегляду відео лекції? Підштовхнути читача до відповіді хочу розповівши про повість Айзека Азімова і недавнє засідання Вченої ради університету.

–       У повісті «Професія» Айзека Азімова розповідається про освіту майбутнього. Замість тривалого навчання по книжкам і на практиці, люди мають змогу отримувати інформацію швидко через «програмування» – в людську пам’ять завдяки спеціальним машинам записують знання. Айзек Азімов написавши повість в 1957 р. не застав комп’ютерів і флешок, тому нині така розповідь здається нам досить реалістичною і можливою. Якщо не в прямому сенсі, то в переносному ми вже давно є героями повісті відомого американського фантаста.

–       Нещодавно на Вченій раді університету розглядалось питання щодо практичної підготовки студентів в нашому Інституті. Директор Інституту філософської освіти і науки професор Іван Іванович Дробот блискуче доповів шанованому академічному товариству про здобутки і всі присутні зазначили про високий рівень підготовки в ІФОНі. Після виступу директора, слово взяв ректор університету, ініціатор створення філософського підрозділу в Драгомановському університеті академік Віктор Петрович Андрущенко і зазначив про важливість підготовки філософа в сучасному суспільстві і наголосив про особливу специфіку організації навчально-виховного процесу. «Найбільша практична частина студентів-філософів проходить в мисленнєвому процесі», – підтвердив Іван Іванович.

–       Для студента-філософа / культуролога / дизайнера як втілювача духовних прямувань людини процес навчання складається з кількох етапів, серед яких я б виділив роботу з текстами (у філософсько-культурологічному розумінні цього поняття, бо воно включає в себе як наукову літературу, так і відеолекції, довколишній світ тощо) і обмірковування цих текстів, поєднання однієї точки зору з іншими. І де останнє стає можливим? Чи це обмірковування буде ефективно лише перед книжкою чи монітором комп’ютера чи? Переконаний, що так можна на все життя залишитись Сергієм Беляковим з телепередачі «Наша Раша», який сидить перед телевізором і маючи власну думку, все ж залишатись обмеженим у світорозумінні.

–       Філософський підрозділ відрізняється від інших тим, що він передбачає зустріч різних концепцій і поглядів на світ. Саме під час цієї зустрічі створюється новий смисловий простір, де зароджуються нові ідеї та думки. Звичайне відтворення філософських ідей на семінарському чи лекційному занятті в сучасному світі є неефективним, тому слід створювати простір, де б в дискусіях відкривались нові смисли.

–       В Інституті філософської освіти і науки з самого першого набору студентів у 2005 р. панує атмосфера творчої лабораторії, яка віднаходить нові акценти як у філософсько-культурологічній царині, так і безпосередньо в житті університету. Такі проекти як «Тиждень мистецтв», «Фестиваль релігійного мистецтва», «Студентський Глобус», «Щоденник», «Продайте їсти», «Перший християнський князь» зайняли своє гідне місце в житті Драгомановського вишу та культурного життя Києва. Ініціаторами і організаторами всіх перерахованих проектів були безпосередньо студенти і викладачі ІФОНу, які реалізують своє бачення цього світу і насичують буття якісним змістом. Вважаю, що ІФОН є простором, де творять смисли і навчившись по-філософському мислити наші випускники сприятимуть поширенню цього необхідного погляду на світ.

 

 

–       До речі, в повісті «Професіонал» Айзека Азімова виявилось, що лише та невеличка кількість землян, яка зберегла здатність самостійного мислення, сприяє науково-технічному прогресу.  

 

Сергій РУСАКОВ