БЛИЗЬКА НЕЗВІДАНА ЧЕРНІГІВЩИНА

8-9 червня викладачі НПУ імені М.П. Драгоманова з культурно-просвітницькою метою відвідали Чернігівщину. Не зважаючи на те, що цей край розташований близько до столиці, та все ж для більшості, він залишається незвіданим. Кілька годин дороги автобусом уможливили побачити на власні очі старовинні сторінки з української історії та реалії сьогодення.

 

Ініціатором поїздки традиційно став Іван Горбачук, який одним з своїх завдань як очільника профспілки викладачів і співробітників  вважає саме просвітницьку,  тому при кожній нагоді актив профспілки під керівництвом Івана Тихоновича вирушає в різні куточки Батьківщини. Цього разу було обрано Чернігівщину. За два дні було відвідало Сосницький літературно-меморіальний музей Олександра Довженка, най північніше місто України – Новгород-Сіверський та гетьманську столицю – Батурин.

Першим пунктом призначення став музейний комплекс присвячений Олександру Довженку, який складається з будиночка, де народився і зростав майбутній геній української літератури і кіно, а також музею, де висвітлюються його основні етапи життя і творчості. У першому приміщенні знаходяться оригінальні речі, якими користувався маленький Сашко, серед них, наприклад, ступи, горщики для їжі і дзеркало. У другому – знайшли місце низка архівних документів і світлин. Серед експонатів можна побачити копії листів Олександра Довженка, членський квиток спілки письменників СРСР, оригінал газети «За більшовицький фільм» 1939 р., де згадується Олександр Петрович. Слід окремо зауважити на загальне оформлення експозиції, яке вирізняється з поміж схожих музеїв – кожна зала має свою «родзинку», наприклад, генеалогічне дерево сім’ї Довженка  або ж стеля, вкрита, улюбленим письменником, яблуневим суцвіттям.    

 

У другій половині суботи делегація нарешті приїхала в Новгород-Сіверський, який зустрів драгомановців невеликим дощем, але який швидко минув. Автобусною екскурсією викладачі-мандрівники об’їздили центр містечка і всі наявні архітектурні пам’ятки. Під час екскурсії серед викладачів навіть пішов жарт, що Катерина ІІ лише раз проїхала ворота, а драгомановці за один вечір вже кілька. Проте увагу було на що зосередити, а саме на Церкву Миколаю Чудотворцю та Успенський собор.

Недільного ранку викладачі відвідали так звану архітектурну візитівку міста – Спасо-Преображенський Новгород-Сіверський чоловічий монастир, який входить до складу Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім».

Вдень драгомановці вже крокували гетьманською столицею. Батурин зустрів викладачів фортецею, яку реконструювали кілька років тому. Зі слів бувалих, музей-фортеця кардинально оновлена і тепер має гідний вигляд. Таке ж саме враження викликав і Палац К. Розумовського. «Я пам’ятаю, коли тут були одні руїни, а сьогодні повністю реконструйоване місце», - сказав один з професорів-екскурсантів, який був в цьому місці біля тридцяти років тому.  

Культурно-просвітницькі подорожі викладачів нашого університету спрямовані в першу чергу на рефлексійний момент і цього разу це було яскраво помітно. Стараннями працівниці Наукової бібліотеки Вербицької було підготовлено інформацію про місця мандрівки, яку талановито озвучував під час пересування Микола Кот. Та ще більшої рефлексійності ця подорож отримала під час екскурсій місцевим гідом і музейними працівниками. Драгомановські науковці вступили в дискусію із запропонованою концепцією і вислухавши її, вступили в культурологічно-історичну дискусію. Повноцінна розвідка і з чим саме не погодились викладачі вишу можна ознайомитись в матеріалі професора Юрія Руденка «Правда історії – найдорожча».

Поїздка профспілкових активістів до Чернігівщини була також цікава тим, що в її складі були фахівці з різних галузей науки, що професійно висвітлювали особливості місцевостей, які відвідували. Так, Михайло Ярошенко, профорг кафедри правознавства, член профбюро Інституту політології та права, фахівець з козацького (звичаєвого) права охарактеризував становлення та розвиток міста Срібне. Профспілковий активіст, також в Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» розповів про козацько-правовий устрій Лівобережжя та резиденцію Гетьманів.

 

Отже, культурно-просвітницька подорож не минула повз увагу спостережливих викладачів Драгомановського вишу. Дехто вперше побачив описані історичні місця, були й ті, хто крізь призму часу дивувався змінам і реконструкціям. А дехто доводив, що потрібно більш уважно поставитись до української культурної спадщини і бути сміливішим у дослідженнях, адже попередні концепції мали були ідеологізованими, а нині слід відшуковувати історичну правду. У будь-якому разі чернігівський уїк-енд викладачів не минув марно – він обов’язково знайде чільне місце під час занять зі студентами і в розповідях про велич нашої Батьківщини.