ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА У ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ КІНО»

Протягом останнього часу в освітній галузі активного використання набула електронна навчальна платформа «Moodle», назву якої можна дослівно перекласти як «Модульне об’єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище». Система реалізує філософію «педагогіки соціального конструкціонізму» і орієнтована, насамперед, на організацію взаємодії між викладачем та студентами [1]. Застосування цього філософського напряму в педагогічній практиці актуалізує загальну ідею конструювання – уявлення про те, що ми самі створюємо світ, в якому живемо. В рамках конструктивізму переважає уявлення про те, що ми не є пасивними суб’єктами, тому акцент ставиться індивідуально-особистісному навчанні студентів, які власноруч формують свій навчальний простір. Крім того, в контексті цього напряму знання розглядаються як «конструкція», які вибудовуються і класифікуються в силу особливостей людського організму, когнітивних структур, дій і категорій мови.

Джерело: Русаков С.С. Використання електронного навчального середовища у викладанні дисципліни «Історія кіно» / С.С. Русаков // Міжнародна діяльність університетів як фактор інноваційного розвитку вищої школи: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної заочної конференції (18 вересня 2015 року). – Маріуполь, 2015. – С. 122-124.

Педагогіка конструктивізму припускає, що студент (учень) – активний суб’єкт, який самостійно створює свою власну систему знань, користуючись при цьому доступними йому джерелами знань. Роль вчителя (тьютора) в мотивуванні і підтримці своїх підопічних полягає головним чином в підготовці завдань для самостійного опрацювання, оцінюванні результатів їх виконання, коригуванні знань студентів тощо. Використання цих завдань сприяє формуванню в студента нових знань. Відповідно до основ суспільного конструктивізму, конструйоване знання найефективніше, коли студенти навчаються в співпраці. Це можливо тоді, коли студент працює в групі, ділячись досвідом і думками, і будучи відкритим для досвіду і думок інших [2]

Електронна платформа «Moodle підходить для організації традиційних дистанційних курсів, а також підтримки стаціонарного навчання, останнє активно використовується викладачами кафедри культурології Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М.П. Драгоманова. Автором цих тез було адаптовано для системи керування електронними курсами кілька культурологічних дисциплін, що сприяло урізноманітненню навчальної діяльності студентів. «Історія кіно», «Масова культура як соціо-культурний феномен», «Прикладна культурологія» в контексті електронного середовища надало можливість студентам напряму «Культурологія» закріпити і поглибити знання отримані під час лекційного заняття Пропонуємо розглянути досвід застосування системи управління навчальними матеріалами у 2014/2015 н.р. для для викладання дисципліни «Історія кіно».

Для роботи було підготовлено шість презентацій і шість комплектів тестових завдань (від 20 до 40 запитань). Зважаючи, що зазначена дисципліна викладається на І курсі напряму «Культурологія», то це був перший досвід роботи студентів з електронним навчальним середовищем, тому інколи виникали різні проблеми (наприклад, студент не міг згадати пароль і логін, інколи система не завантажувалась на домашніх пристроях). Але загалом питання технічного характеру з боку студентів швидко вичерпались.

Система електронного навчання з «Історії кіно» була налаштована так, що після кожного лекційного заняття можна було завантажити презентацію. Це дало змогу студентам систематизувати і узагальнити нові знання. Якщо ж студент з якихось причин пропустив заняття, то вдома він мав можливість наздогнати частину матеріалу.

Перевагою в рамках зазначеної дисципліни системи Moodle, на нашу думку, є можливість використання тестових завдань. Ця форма роботи стала зручною як для студентів, так і для викладача, адже позбавила від «паперової роботи». Налаштувавши функцію випадкових запитань і перемішування варіантів це в результаті дало значно ширший діапазон для перевірки знань, аніж це було б на роздруківці під час заняття в аудиторії.

Особливістю тестових завдань з дисципліни «Історія кіно» в системі Moodle викладачем було обрано чіткий дедлайн проходження тесту – протягом тижня після лекційного заняття.

Це вчить студента відповідальності і дисциплінованості, адже після зазначеного строку тест пройти неможливо, тому втрачається до п’яти балів. Досвід показав, що після того як оцінки за перший тест були виставлені в журнал академічної групи і тим, хто не пройшов тест перенесено нуль балів, вже другий тест пройшла майже вся група. Іншою особливістю є можливість двох спроб проходження тесту із зарахуванням кращої оцінки. Це реалізує положення сучасної особистісно орієнтованої парадигми освіти, що навчання не є самоціллю, а засобом розвитку здібностей і задатків, засобом його розвитку [3]. На нашу думку, це стимулює студентів до саморозвитку, а коментарі, які можна налаштувати в системі, якщо студент обирає неправильну відповідь пояснюють в чому полягає помилка, що сприяє уточненню знань. Велика вибірка запитань і варіантів відповідей унеможливлюють повтор тестових запитань, тому позбавляє можливості підказок один одному.

1.     Корень А.В. Использование электронной образовательной среды Moodle в создании интерактивных учебных курсов нового поколения [Електронний ресурс] / А.В. Корень. – Режим доступа:  www.vvsu.ru/files/290E3B87-504F-422B-BBDB-ACFECA29E1A1.pdf

2.      Методичні рекомендації по створенню тестових завдань та тестів у системі управління навчальними матеріалами MOODLE / В.П. Сергієнко, В.М. Франчук – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011. – 58 с.

3.      Пустовойтов В.Н. Идеи педагогики конструктивизма и тактика личностно ориентированной парадигмы образования [Електронний ресурс] / Пустовойтов В.Н. – Режим доступа: http://www.emissia.org/offline/2011/1539.htm