Розміщую коментар, який давав тижневику «Освіта України». Перероблювати в статтю не хочеться, тому подаю у формі тез.Якщо цікаво почитати матеріал в газеті, то в університетській бібліотеці можете взяти передостанній номер газети, де темою номеру є молоді викладачі.
З часом сподобався університетський колектив та атмосфера, а з науковим керівником професором Галиною Мєдніковою розробляли наукову тему, яка мені до вподоби. Тому навчання було цікавим. Цей бік та активна громадська позиція, мабуть, і сприяла тому що директор Інституту професор Іван Дробот мене помітив і запропонував працювати на кафедрі. Я погодився, адже це неоціненний досвід. Для мене це набагато цікавіше, ніж працювати у «трендових» професіях, типу менеджер, маркетолог та інші. Вчительська і викладацька професія більш потрібна державі, ніж ті які я згадав. Але хочеться більше відчувати те, що і ми потрібні державі. Молодий викладач заробляє вкрай мало, а це ж час формування родини, пошуку себе та реалізації амбіцій у позитивному сенсі цього слова. Якщо раніше можна було як Григорій Сковорода мандрувати і бути певним, що тебе нагодують добрі люди, а Антон Макарено будував свій навчальний заклад з того що знаходив, то нині тебе вже не нагодують і можуть звинуватити у розкраданні майна. І це при тому що сьогоднішньому дню потрібен сучасний Сковорода та Макаренко.
2. Мені подобається працювати викладачем, але не завжди від занять отримую задоволення. Це залежить від зворотного зв’язку з аудиторією. Трапляються такі студенти, які просто вступили в університет і просиджують час. Вони не знають що тут роблять і навіщо їм це. Їх ніяк не зацікавиш, але відволікають як викладача так і одногрупників. З вмотивованими студентами інша ситуація – з ними працювати набагато приємніше. Це як у почуттях – повинна бути взаємність.
3. Я працюю на кафедрі культурології філософського відділення, випускником якої і є. Тому при виникненні будь-яких питань можу звернутись до своїх колег, які ще нещодавно читали мені лекції.
4. Практичний бік викладання виявився дещо іншим, ніж я думав раніше. Складність полягає саме в психологічній площині. Наприклад, спочатку було складно оцінювати відповіді студентів. Також був випадок, коли частину семестру студент гарно відповідає, а далі відмовчується на заняттях. Значить щось трапилось і я повинен його вмотивувати, знайти шлях до нього, щоб він взагалі не перестав вчитись. Для всього цього потрібна не просто практика, а й досвід. Тому я звертаюсь до своїх колег і вони мені радять як краще поступити в тій або іншій ситуації. Особливо звертаюсь за допомогою у заповненні документації. Як виявилось викладач має не тільки викладати, але й постійно щось заповнювати.
5. Я завжди раджу студентам не гаяти час і займатись тим що подобається. Тоді ви і досягнете високих результатів. При цьому потрібно цікавитись і тим що лежить за межами ваших уподобань. Якщо відчуваєте себе викладачем, то читайте педагогічну і профільну літературу, спеціалізовані сайти. Уважно придивляйтесь за своїми викладачами. Моделюйте їхню методику на себе, таким чином знайдете свою. Також повинен бути досвід громадської роботи, адже це досвід спілкування і роботи з людьми. А він конче потрібен у викладацькій діяльності!
Ілюстрації з Інтернету
Комментариев нет:
Отправить комментарий