Колеги по кафедрі називають його «українським Сократом», студенти, які люблять цікаві розмови завжди затримуються після занять для розмови з ним. Він має власний погляд на сучасні процеси і ділиться ним з оточуючими. Сьогоднішній наш співрозмовник уже 28 років працює в Драгомановському університеті і незабаром святкуватиме 70-річчя. Про студентську молодь, сучасність і майбутнє спілкуємось з професором кафедри філософії Володимиром ДОРОШКЕВИЧЕМ.
– Фізиком-теоретиком. Але у 1968 р. отримав запрошення від професора Олександра Шугайліна в аспірантуру з філософських проблем природознавства у Київському університеті імені Т.Шевченка. Самостійно захистив тему «Гносеологічний аналіз поняття «феноменологічна теорія» у фізиці». З Драгомановським університетом я познайомився, коли працював у відділі наукових досліджень в Міністерстві освіти і науки. Керував науковою роботою у педагогічних інститутах. Коли зіткнувся з інститутом імені Горького (нині НПУ імені М. П. Драгоманова. – авт.) полюбив його і душею і розумом. З часом мене запросили сюди викладачем. І саме тут сталось моє становлення як філософа.
– Які теми вас цікавлять як філософа?
– Варто сказати, що на кафедрі філософії діє відома наукова школа професора Григорія Волинки «Історична еволюція світової і вітчизняної філософії в освітньому контексті». Напрям, який я в ній представляю є дослідження античної філософії, а саме вивчення постаті Геракліта. Наприклад, з професорами Григорієм Волинкою і Наталією Мозговою опубліковано дослідження «Чи були Кант, Гегель, Ніцше делоськими нирцями у витлумаченні Геракліта Темного?». Антична філософія загалом залишається загадкою для сучасного покоління. Як в той давній час міг статись такий потужний спалах розуму і інтелекту? Про сьогоднішній інформаційний простір не виникає питань, а от щодо Античності – їх безліч. Адже досягнення античних філософії можна порівняти з сучасними. І це незважаючи на те, що умови були первісними, але результати вражають. Тому я і зацікавився цією темою і запитанням «Який зміст вкладали перші філософи у свої твори?».
– Ви є розробником авторських концепцій. Розкажіть, будь ласка, детальніше.
– Нещодавно нами була видана книжка, де вперше у світовій філософії викладено філософський погляд на сон і введено поняття «Інтелектуальний сон». Сон раніше досліджувався як чуттєве явище, але чи бере інтелект в ньому участь? Чи сон дотичний до розумової діяльності? Чи інтелект дотичний до сну? Такі запитання ми поставили з професором І. Купріяновим, видатним письменником і філософ із Запорізького національного університету. Виявилось, що у світовій філософії немає відповідного дослідження. Хоча ця тема турбувала Геракліта, Сократа, Аристотеля, Декарта, Локка та ін. Наприклад, у Геракліта третина фрагментів, що збереглися присвячені сну. Нам же вдалось довести, що сон дотичний до розумової діяльності і якщо їх поєднати, то відкривається цікавий аспект картини світу.
– Як ми можемо використати цю концепцію на практиці?
– Ви коли-небудь зустрічались з поняттям «нове»? Як з’являється новий досвід, нові думки? Ми довели, що «нове» з’являється в інтелектуальному сні – сні без сновидінь і викликів чуттєвості. У дослідженні ми приводимо приклади з життя відомих людей, наприклад, Дмитра Менделєєва, якому його славетна таблиця прийшла в інтелектуальному сні. Художнику Рафаелю образ Мадонни теж з’явився у такому ж сні. Якщо вважати, що сучасний розвиток суспільства заснований на інноваціях і слід осягнути механізми виникнення цього нового, то це вже і є актуальність та практичність подібного дослідження.
– Володимире Олександровиче, чи змінились студенти за час вашої роботи в університеті?
– Не хочеться будь-яке молоде покоління порівнювати. В кожного є свої переваги і недоліки. Але скажу, що сучасні студенти по відношенню, наприклад, зі студентами 80-х років є більш допитливими і розкутими. А ці елементи у навчанні дуже потрібні. Так само як і дисципліна. Якщо їх немає – навчання нівелюється як процес, а з ними – процес йде на виріст.
– Сучасні технології змінили ваш підхід до викладання?
– Ні. Мій підхід до викладання змінюється лише з новим поколінням. Олександр Пушкін написав «Здравствуй, племя / Младое, незнакомое!...». З кожним поколінням змінюється і методика викладання. А до технічних новацій ставлюсь прохолодно, навіть з Інтернетом ніколи не мав справи. Віддаю перевагу книжці і в цьому я «класик».
– Сьогодні література стала більш доступною. Як це вплинуло на якість досліджень, освіти?
– Все залежить від допитливості. Молодь розвиває її в інформаційному полі дуже швидко. Наше покоління було більш консервативним – зміни відбувались, а ми не встигали за ними. А нинішнє покоління більш оперативне – життя різноманітне, тому і потрібно бути оперативним. Для покоління, що входить у буремне життя, це є позитив.
– Але деякі футурологи говорять, що це все не призведе ні до чого хорошого. Якщо машина на шосе їде занадто швидко, то можна втратити керування…
– Думаю, що футурологи помиляються. Все залежить від людини, інтелекту, її духовного стану. А якщо вона готова до цієї швидкості, а молодь готова до неї, то чому б і ні. Є певні виклики часу і на них слід відповідати. Виклики змінюються і в них потрібно орієнтуватись. Молодь в цьому бездоганна. Досліджуючи проблему часу, я лише переконався, що майбутнього ніхто не знає і всі футурологічні передбачення є дуже суб’єктивними. Адже завжди присутній елемент спонтанності. Все в людині буде ґаразд, якщо вона буде готовою до несподіваного. Тут слід згадати Геракліта: «Хто не чекає несподіваного, той не знайде потаємного». Молодь готова до сприйняття нового і тому знайти відповіді на велику кількість питань сьогодення.
– Яке місце на вашу думку зараз займає філософія в нашому суспільстві?
– Філософія в її чистому вигляді є рушійною силою культури і суспільства. Цю думку висловив ще Платон. Без інтелекту не можна здійснити культуру, адже вона охоплює життя і робить його гідним людини. Для цього потрібні творчість і інтелект.
– Чим сьогодні має займатись філософ?
- Випускаючись з університету філософ має бути радником для людей. Допомагати у виборі шляху для найбільш оптимального життя. Філософ потрібен саме в цьому. Особливо зважаючи на молодість нашої держави.
– З ким з філософів ви б поділилися думками?
– Мені до вподоби стиль Рене Декарта. Коли я читав його біографію, то в одному місці він написав: «Я втік з Франції у Нідерланди. Там люди демократичні… Ти живеш сам по собі і твориш». І як бачимо творити йому вдалось на славу! Так само зробив і Геракліт. Знайшов місце на горі і творив. Стиль один і той же в обох, хоча різні епохи. І зараз якщо філософи хочуть досягти вершин, то мають вміти усамітнюватись. Бо в інакшому випадку займатимуться бізнесом, а він складно сумісний з філософською творчістю.
– Сучасна філософія має бути більш теоретичною чи практичною?
– Філософія наробила стільки ідей, що вона має ставати практичною. Це її наступний крок до зближення з дійсністю.
– Які у Вас плани на найближчий час?
– Нині працюю над проблемою часу. Філософія не змогла поки що дати відповіді на такі запитання: що таке час? в чому його зміст? Всі знають фразу «Немає часу», але що ж вона означає? Всі живемо в часі, але ж яку суть він має? Як він впливає на людину як суспільну істоту? Потрібно шукати чітку формулу вирішення цих питань. Були спроби по-різному підійти. Наприклад, матеріалізм вирішив це питання наступним чином: «Час – форма буття матерії». І думав, що вирішив питання. Проте виявилось, що це неправильно.
– Ваші побажання читачам газети.
– Геракліт сказав, що він досліджував самого себе. Я б радив сучасним студентам робити теж саме. Стан самопізнання самого себе дуже корисний і коли людина заглиблюється в себе начебто зі сторони, то вона зможе в будь-якій ситуацій розважливо себе вести. Старшому поколінню порадив би бути більш гуманним. З часом в людині все закріплюється, вона вкорінюється, досвід застигає, забувається власний шлях і вона стає більш жосткою, нетерпимою, лає молодь. Потрібно давати молоді більше свободи. А якщо даєш пораду, то інколи слід говорити «не знаю». Молодь там, де їй так скажуть сама розбереться і навчиться.
Фото Ірини МОРОЗ
Комментариев нет:
Отправить комментарий