Восени цього року відбулась прем’єра кінострічки, яка захопила увагу більшості студентів. Це не дивно, адже більша частина молоді зареєстрована в Інтернет-мережах, де можна спілкуватись, знайомитись і навіть вчитись. «Соціальна мережа» – фільм 2010 року, з приводу якого професійні критики англомовного світу винесли стовідсотково позитивний вердикт.
Нашу увагу привертає не лише прем’єра фільму, а те, що жанр фільму був сформульований як «історична драма». Зазвичай в історичній драмі йдеться про життя й діяльність державних діячів, полководців та інших історичних осіб, наприклад «Володимир» Феофана Прокоповича, «Йосип Патріарх» Лаврентія Горки, у кінематографі це безперечно «Гладіатор», «Троя», «Адмірал», «Хоробре серце», «Страсті Христові» тощо.
Про що ж розповідає «Соціальна мережа»? У 2003 році у студента Гарвардського університету Марка Цукерберґа народжується ідея створення сайту, що дозволяє сформувати рейтинг студенток. Це відбувається одразу після того, як його залишила дівчина. Так з часом з’являється сайт «Facebook», який впровадив у світ соціальні мережі, які спрямовані на побудову співтовариств в Інтернеті для людей зі схожими інтересами і діяльністю. Вітчизняні аналоги даних сайтів: В Контакте, Одноклассники та інші.
Якщо раніше історичною драмою були фільми, що розповідали про війну, історії розриву між поколіннями, конфлікти між різними прошарками населення, то сьогодні, як бачимо, це може бути історія студента, який сім років тому створив сайт. Незмінне одне: вони про те, що змінило світ. Війни, повстання, великі історії кохання, соціальні мережі змінили світ. За сучасними мірками сім років, це вже дійсно історія, елементи драми ми також відзнаходимо у фільмі: у завершальній сцені хлопець, за словами журналістки Лідії Маслової, «з’являється полоненим Інтернету, що залипнув на одній-єдиній сторінці – на тій сторінці його минулого реального життя, яку йому давно слід було б перевернути».
Соціальні мережі подібні на Троянського коня, який виглядає по одному, а всередині несе з собою інше. Соціальні мережі спочатку пропонували пошук однокласників та спілкування, сьогодні вони перетворились у середовище для постійного перебування. На сайті можна спілкуватись та навіть вчитись, вони перетворились на гарний пошуковий сервер, де можна віднайти корисну і рідкісну інформацію доступним та швидким чином.
Журналіст Пітер Треверс відзначив актуальність для нинішнього покоління того, що завершує фільм, а саме «образ самотнього Марка, який сидить перед мерехтливим екраном і прикидається, ніби не самотній».
Дані роздуми є незвичними для освітянської галузі, але вони показують нові виклики, які виникають перед нами та сприяють переосмисленню багатьох феноменів, акцентуванні уваги на нових тенденцій, що впливають на культуру та суспільство, а значить і студентську молодь.
Комментариев нет:
Отправить комментарий