Коли востаннє ви відчували нові емоції? Щось таке через що перехоплює дихання, від чого не можна відволікти, щось таке що дає наснагу.
Пам’ятаю в мене такими об’єктами були і певні люди, якісь пісні, нові ситуації. Але останнім часом мене ніщо не дивувало. Навіть, коли нещодавно повертався додому і на зупинці один повненький молодик давав підсрачник (перепрошую за прозу життя) іншому і ледь не зав’язалась бійка, то в мене (як і в інших свідків) не було подиву. Скажу так: ніхто взагалі не відреагував. Лише час від часу обертались і дивились чи дав уже хтось комусь по пиці. Якби я побачив це 15 років тому, то, мабуть, сказав би батькам наступне: на вулицю більше не ходитиму, там можна отримати пенделя. Сьогодні ж знаючи, що там можна отримати і не тільки пенделя, все одно ходжу на вулицю. І нічому вже не дивуюсь.
Сьогодні ж зрозумів, що для того, щоб отримати подив та емоції не потрібні зовнішні чинники. Підсрачник, пісня на стінці в контакті, догана на роботі, нова коханка чи ще щось/хтось. Інколи це все лише підсилює нецікавість і байдужість. Думаю враження від того, коли ви вперше скуштували суші відрізняються від того, коли їх їли в третій або п’ятий раз.
Насправді нові емоції потрібно шукати в собі. Лише сам себе і можеш здивувати. Самому собі можна подарувати свято життя. Змінивши (навіть не набагато) ставлення, змінюється вся система координат. Подив та емоції гарантовані.
Не шукай десь, а шукай в собі. Отаке резюме сьогоднішнього дня.
Гарно, влучно, не перевантажено і Русаков-ському філософсько.#AVTar
ОтветитьУдалить