«Для того, щоб стати громадянином світу, в першу чергу потрібно стати громадянином Києва»

17 березня студенти-культурологи Інституту філософської освіти і науки відвідали Музейо-виставковий центр «Музей Історії Києва». Екскурсія ініційована студентами і викладачами для поглибленого вивчення столиці як колиски української культури.

Не минув тиждень після екскурсії в «Музей шістдесятництва», як студенти-культурологи І курсу відвідали головну експозицію «Музею Історії Києва». Зважаючи на графік навчання такі заходи цьогоріч організовуються перед парами. Тому озброївшись диктофонами, нотатниками і ручками в сонячний, але поки ще недостатньо теплий березневий ранок, допитливі ІФОНівці вирушили на екскурсію в музей. Більшість молоді цей центр відвідала вперше, тому враження були по-справжньому щирими і живими.

У виборі музеїв викладачі ІФОНу керуються відповідальною місією виховання студента-патріота, про яку наголошував ректор університету академік В.П. Андрущенко. Києвознавчий аспект весняних екскурсій дає змогу розкрити перед першокурсниками значимість і красу столиці. Для того, щоб повноцінно увійти в європейський простір, важливо освоїти власний простір. «Для того, щоб стати громадянином світу, в першу чергу потрібно стати громадянином Києва», – в розмовах з першокурсниками образно говорить директор Інституту філософської освіти і науки професор І.І. Дробот.

До речі, на сайті Інституту філософської освіти і науки опубліковані враження студентки Світлани Фарини від побаченого в Музеї.  В своєму тексті Світлана зазначає, що цінність колекції музею складно оцінити, особливо зважаючи, що сьогодні є потреба в новому погляді на історію столиці: «Карта Боплана, на якій чітко написано слово «Україна» – вагомий аргумент для нашого народу. Такий же вагомий, як тризуб на монеті Володимира. Хто ж ще захоче сумніватися з тим, що кажуть нам історичні артефакти?».

Окремо студенти відзначили розповідь екскурсовода і експозицію, яка присвячена кінцю ХІХ- початку ХХ століття. Майбутні культурологи довго розглядали фотоапарат і світлини міста цього періоду. Всіма була зазначена європейськість української столиці, яка ще в часи Київської русі мала тісні економічно-культурні зв’язки із Заходом, а в ХІХ столітті, наприклад, технічні і культурні новинки (наприклад, телефон, фотомистецтво, сінематограф) швидко знаходили місце в житті киян.

Після екскурсії Музейно-виставковим центром вирішено зануритись в історію і сьогодення столиці більш ґрунтовно. Тому, коли потеплішає, студенти розпочнуть знайомство з культурно-історичними пам’ятками столиці, вирушивши екскурсією центральною частиною міста. Для першокурсників вивчення Києва як соціально-культурного феномену стане важливим елементом для становлення в якості сучасного професіонала-культуролога. Сьогодні в науковій орбіті досліджень виникли такі напрями як «Філософія міста», «Філософія архітектури», виникають такі концепти як «тіло міста», «місто як текст» та ін. Ці напрями займаються вивченням впливу міста та архітектури на світогляд і мислення людини.

Кожному драгоманівцю варто приділити увагу дослідженню історії Києва, через яку можна простежити етапи становлення української державності і культури, а для майбутніх філософів і культурологів це також набуває вагомий професійний відгомін.

Сергій РУСАКОВ,

культуролог,

заступник директора з соціально-виховної роботи ІФОН.